Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. І. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. Гн. І. 183. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. О. 1861. Кух. XI. 27. б) Раст. = братік 2. Борз. у.

Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.

Гладишечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.

Досяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. досягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. І. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.

Кременина, -ни, ж. 1) Кусокъ кремня. Котилася кременина. Н. п. 2) Кремнистое мѣсто. Прилетів орел з чорної хмари, убив голубця на кременині. Мет. 107.

Пачоси, -сів, мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими начосами на голові. Левиц. І. 31.

Почуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. почутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» Стор. МПр. 82. 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Св. Л. 80. Почуваюся на силу. К. ПС. 15. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. К. ЧР. 38. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Н Волын. г. Я вже почулась.

Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше. Левиц. І. 161.

Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.

Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. (№ 13844). Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля кн. А. А. Шаховского: «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. (Сочиненія кн. А. А. Шаховского, Спб. 1898, «Дешевая Библіотека» Суворина, стр. 10). Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.