Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випадати

Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПАДАТИ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Вагоніти, -нію, -єш, гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Облавом нар. Сплошной массой. Як почало роставати, то вода йшла рівчачками, а тепер, як дуже ростам, — йде облавом. Волч. у.
Переступати, -па́ю, -єш, сов. в. переступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Переступать, переступить. Чуже, переступи, та не займай. Ном. 2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги. 3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Кв. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? К. Іов. 77. І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила? Мир. Пов. І. 164.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.