Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою.
