Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старостити

Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОСТИТИ"
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней. Вх. Уг. 271.
Жебрани́на, -ни, ж. 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня. Желех.
Жига́льце, -ця, с. Ум. отъ жигало.
Зазнако́митися, -млюся, -мишся, гл. = зазнайомитися. Зміев. у.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный. 2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі. Г. Барв. 107.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.