Байкий, -а, -е. Говорливый, словоохотливый.
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. — годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було.
Гилити, -лю, -лиш, гл.
1) Подбивать мячъ гилкою.
2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу.
3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє.
4) Много набирать, накладывать и т. д.
Заваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Заваляться. Десь завалялось у коморі. 2) Запачкаться.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року.
Покрутнути, -ну, -ниш, гл. Крутнуть. Дід... ус покрутнув.
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл.
1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку.
2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани.
