Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стебка

Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБКА"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ. Рудч. Ск. І. 2.
Катрановий, -а, -е. Принадлежащій катрану.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Уницький, -а, -е. = уніяцький. К. ПС. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.