Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стежка

Стежка, -ки, ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56. В пекло стежки він не знав. Котл. Ен. III. 10. на стежку чию спасти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. Лебед. у. до ко́го сте́жку топтати. Ухаживать за кѣмъ. Ум. стеженька, стежечка. Ти думаєш, моя мамо, що я вже не плачу, а як вийду за ворота, — стеженьки не бачу. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕЖКА"
Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Менчир, -ра, м. Раст. Erica. Лв. 98.
Обітерти Cм. обтирати.
Передплатник, -ка, м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Потіпака, -ки, ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой. Зміев. у., Ананьевск. у. Левч. 58.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.