Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбоватий

Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБОВАТИЙ"
Біючий, -а, -е. Бьющійся. біюча жила. Артерія.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Підгодити Cм. підгожати.
Подостаток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Промишляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100. 2)про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало. Шевч. 334.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.