Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоніжник

Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОНІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОНІЖНИК"
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Натантирити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав. КС. 1882. V. 534.
Окарувати, -ру́ю, -єш, гл. см. карувати. Навчи, навчи, бідная вдово, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Мет. 241.
Посмішливий, -а, -е. Насмѣшливый, веселый.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Хвилька, -ки, ж. 1) Родъ карточной игры. 2) Валетъ въ этой игрѣ. 3) Ум. отъ хвиля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОНІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.