Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати.
Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Як грядини, у його котилися сльози. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет.
Долу́зати, -ваю, -єш, гл. Долущить (семечки). Долузати насіння.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Куточок, -чка, м.
1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув.
2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи?
Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку.
