Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Ум. порошенька.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив.
Присолити Cм. присолювати.
