Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струць

Струць, -ця, м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУЦЬ"
Билька, -ки, ж. Стебель картофеля. Вх. Уг. 227.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша. Камен. у.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.