Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрюк

Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮК"
Булатовий, -а, -е. = булатний. Палаш.... булатовий. Драг. 264.
Верховод, -да, м. 1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. К. Гр. Кв. 7. 2) = верховодка.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої. Ком. І.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Лубен. у. Та майстер на лихі призводи. Полт. у.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.