Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступиця

Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПИЦЯ"
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. Ном. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля. Черном.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Шинкаренко, -ка, м. Сынъ кабатчика. Із Стехівки та шинкаренко. Котл. Ен. VI. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.