Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стусувати

Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Стор. І. 45. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди. Стор. МПр. 23.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУСУВАТИ"
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка. Вх. Лем. 413.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
На́встіжнар. Настежь.
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.