Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стябло

Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЯБЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЯБЛО"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Відшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = відшмагати. Я тебе батогами одшмарую. Рудч. Ск. II. 205.
Жени́ло, -ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти. Чуб. V. 827.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня! Харьк. г.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Уповивач, -ча, м. = повивач. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЯБЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.