Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суцільний

Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЦІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЦІЛЬНИЙ"
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать. Черк. у.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.
Підкувати Cм. підковувати.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Сипонути, -ну, -неш, гл. Сильно посыпать сразу. Комарів як сипоне, то аж світа не видко. Зміев. у.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЦІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.