Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випрядати

Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРЯДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРЯДАТИ"
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Жалкува́ння, -ня, с. Сожалѣніе. МВ. (О. 1862. І. 91). І прийде час німого жалкування. К. ПС. 151.
Жу́ра 1, -ри, м. = джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь. Св. Л. 37.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Сторожовня, -ні, ж. Сторожка, комната, будка для сторожа. Черн. у.
Триматися, -маюся, -єшся, гл. Держаться, придерживаться. На Бога складайся, розуму тримайся. Ном. № 64.
Шестеро числ. Шестеро, шесть душъ, шесть штукъ, шесть частей. Не дуже його постреляно: голівонька на четверо, а серденько на шестеро. Чуб. V. 948.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРЯДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.