Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. Голови ви буїї.
Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл.
1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. Уже качки зносяться.
2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі!
