Волочини, -чин, ж. мн. Остатки растеній, увязающіе въ зубьяхъ бороны при ея работѣ.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. Коники возьте до кінничейки. Суть в вас коники у три кіннички.
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Перебір, -бо́ру, м.
1) Переборъ, излишекъ.
2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. У прийому славний двір, там нам буде перебір.
3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перевірила.
Польщак, -ка, м. Такъ въ называютъ крестьянина изъ
Сойка, -ки, ж.
1) = соя. — лісова. пт. = лускогоріх.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя.
