Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Виноватий Cм. виноват.
Відбенькетувати, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.
Замо́к 2, -мка́, м. 1) Замокъ. Вона звірів зачинила у льох за дванадцятеро дверей, за дванадцять замків. Рудч. Ск. II. 70. У гуцуловъ замокъ бываетъ бга́ний, лавча́стий (лавчє́стий), однору́чний, сліпи́й (Cм.) Шух. І. 93, 94. 2) За́мок. Замокъ у ружья. Шух. І. 229. 3) При деревянной постройкѣ соединеніе бревенъ въ замокъ. Чуб. VII. 388. Шух. I. 90. 4) = каганець 7. Шух. I. 235. Ум. замо́́чок.
Кудрятинка, -ки, ж. ? Ішла дівка ґрез лозинку, нашла собі кудрятинку: і варена, і печена, і поприком напапрена. Гол. IV. 530.
Ло́два, -ви, ж. Доска. Спит на голих лодвах. Вх. Зн. 33. Ослін, зроблений з лодвів. Шух. І. 97, 95.
Пересилати, -ла́ю, -єш, сов. в. переслати, -шлю, -шле́ш, гл. Пересылать, переслать. Як не буду ік Покрові, так буду писати та пересилати чорними орлами. Чуб. V. 306.
Почеревина, -ни, ж. 1) Нижняя часть живота. 2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго. Міусск. окр. Рк. Левиц. 3) Пирушка послѣ крестинъ. Мнж. 190. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили. Мнж. 100. 4) = почеревщина 2. Міусск. окр.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Садібня, -ні, ж. Питомникъ для растеній. Лубен. у.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.