Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Осьмака, -ки, ж.
1) = восьмака.
2) Восьмая часть. Ум. осьмачка.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав?
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Роспалювати, -люю, -єш, сов. в. роспали́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Разжигать, разжечь. Роспалити люльку. Своє серце распаливши.... Мене розбой распалив: хоть би батька, то б убив.
2) Растопить (печь), развести (огонь). Вона в печі роспалила. Наймит роспалив багаття.
