Безвість, -ти, ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Забіг у безвісти. Щезни, бідо, в безвісти. Знай: пропаде безвістями вся журба. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали.
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Гладчати, -чаю, -єш, гладшати, -шаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть. Гладчаєш що-дня, — ні вроку тобі.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Заохо́чування, -ня, с. Поощреніе, привлечете къ какому-либо дѣлу.
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Підбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл.
1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги.
2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака.
3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. Я вдень, до обід, гурки підбивала.
5) Покорять, покорить, подчинить, поработить.
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси.
