Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має.
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зани́ти, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Портнина, -ни, ж.
1) Ткань изъ пеньки, льна.
2) Грубыя нитки изъ оческовъ пеньки.
Тупець, -пця, м. = тупак.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема.
