Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

труджений

Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЖЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЖЕНИЙ"
Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы. Шух. I. 190.
Ільм'якCм. ільмак.
Ля́щик, -ка, м. Ум. отъ лящ
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Призвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. призвичаїти, -ча́ю, -їш, гл. Пріучать, пріучить. Наймичка призвичаєна.... завжди приходити вранці до пані. Левиц. І. 225. Призвичаїла (її) до роботи. Мир. ХРВ. 77.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДЖЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.