Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трубачів

Трубачів, -чева, -ве Свойственный, принадлежащій трубачу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБАЧІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБАЧІВ"
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Грошови́тий, -а, -е. Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. ІІ. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4.
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Кліть, -ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Н. п. 2) = комора. Шух. І. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.  
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Примуляти, -ляю, -єш, гл. Нажать, надавить.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУБАЧІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.