Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троян I

Троян I, -на, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯН I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯН I"
Благостинний, -а, -е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.
Вічно нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати. АД. І. 120.
Кажнісінький, -а, -е., Ум. отъ кажний. Каждый безъ исключенія.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Поперемелювати, -люю, -єш, гл. Перемолоть (во множествѣ).
Поросторговуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Расторговаться (о многихъ).
Сакви, -ко́в, ж. мн. 1) Сума переметная. Прив'язав сакви до тропу, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374, 379. 3) Названіе двухъ взятокъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 466. Ум. саківки.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЯН I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.