Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трощити

Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЩИТИ"
Аксами́тний, аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Балування, -ня, с. Препровожденіе времени въ балахъ, пиршество. Чуб. ІІІ. 5.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Грин. III. 484. Ото гілляченьки із її рученьки. Рудан. І. 35. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. Чуб. ІІІ. 299.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Засту́пник, -ка, м. 1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у. 2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.