Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трояко

Трояко нар. = трояково.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКО"
Долуба́ти, -ба́ю, -єш, гл. = длубати. Почав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. ІІІ. 336.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Па́лі́нка, -ки, ж. = паленка. Вх. Уг. 257. Руки, ноги гріти, палінки ся напити. Гол. Ум. паліночка.
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Ценцерія, -рії, ж. = центурія. Вх. Уг. 273.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали. Св. Л. 8.
Шатувати, -тую, -єш, гл. Спѣшить. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЯКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.