Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузінь

Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗІНЬ"
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде. Чуб. III. 383
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться. Лубен. у. (В. Леонтов.).
Легу́шка, -ки, ж. = легеня.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Порискати, -каю, -єш, гл. = поризькати. Порыскала як свиня, та й плати їй. Н. Вол. у. Треба порискати там ще, чи нема картоплі. Н. Вол. у.
Росквіт, -ту, м. 1) Расцвѣтъ. 2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі. Чуб. І. 74.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.