Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузатися

Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИСЯ"
Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Захлынатыся, -наюся, -єшся с. в. захлынутыся, -нуся, -нешся,, гл. Захлебываться, захлебнуться, поперхнуться. Не вспила збрехаты — захлынулася. Уман. у. Пекельний цербере! гарчи і захлинайся. К. Дз. 57.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) Вас. 160, 170. Шух. І. 128. 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. Камен. у. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Чуб. VII. 379. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. Желех. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Шух. І. 73. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками. Кв. І. 7.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко. Ном. № 526.
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. Ном. № 10415. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ. Мир. ХРВ. 267.
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Роздаровувати, -вую, -єш, сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.