Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Cм. блощичник.
Гірнячка, -ки, ж. Жительница горъ.
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. Для звичайности. Изъ вѣжливости.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне.
Турбук, -ка, м. = тербук.
