Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турецький

Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЦЬКИЙ"
Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Траш! меж. Крикъ на овецъ. Зміев. у.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЕЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.