Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тучний 2

Тучний 2, -а, -е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії. Грин. III. 637.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧНИЙ 2"
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Залиши́ти, -ся. Cм. залишати, -ся.
Покрагати гл. = покраяти. Вх. Зн. 51.
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Сіканка, -ки, ж. 1) Порка, наказаніе розгами. Лохв. у. 2) Сѣченная капуста.  
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Терпкуватий, -а, -е. Терпковатый.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.