Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тю

Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮ"
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Желех. Вх. Зн. Ум. любасо́к. Желех.
Набі́гти Cм. набігати.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Понизити Cм. понижати.
Сібірка, -ки, ж. 1) Коротенькая шубка, обшитая мѣхомъ. Почкай, доню, до вівтірка, буде шуба і сібірка. Чуб. III. 51. 2) Кутузка. 3) Сибирская язва. Славяносерб. у.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.