Тлумачення / значення слова "ТЮЖИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

тюжити

Тюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. О. 1862. VI. 29. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав. Новомоск. у. 2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного. О. 1862. VI. 42. 3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра. Новомоск. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 299.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮЖИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Вісняк, -ка, м. = вісник. Вх. Зн. 8. Желех.

повністю...

Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе. Желех.

повністю...

Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.

повністю...

Крупнистий, -а, -е. Зернистый. Вх. Лем. 428.

повністю...

Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.

повністю...

Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.

повністю...

Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.

повністю...

Устенок, -нку, м. 1) Входное отверстіе въ рыболовномъ снарядѣ, наз. котець (Cм.). Браун. 15. Cм. вустенок. 2) Узкое входное отверстіе въ загородѣ для овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.

повністю...

Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.

повністю...

Центовий, -а, -е. Стоющій центъ. Галиц.

повністю...