За́білка, -ки, ж. = забіл.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Cм. пихтір.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Взєвси джурі маленькому коник потикати.
2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо.
Роспачливий, -а, -е. Отчаянный. Уже в хаті ридання голосне та гірке роспачливе.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей.
Умерлини, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. А. що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю.
Шиндувати, -ду́ю, -єш, гл. Обдирать, сдирать кожу, очищать отъ кожи.
