Бакалярство, -ва, с.
1) Должность учителя дѣтей.
2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L.
Друкваниця, -ці, ж. Юбка изъ синей выбойки.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського.
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Иди по полицияна.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри.
2) Потолочься нѣкоторое время.
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
