Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упирувати

Упирувати, -рую, -єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує. Греб. 350.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПИРУВАТИ"
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Угоріти Cм. угоряти.
Улучно нар. Мѣтко.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПИРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.