Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куга

Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35. 2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня. Вас. 186, 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУГА"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Бинч, -ча, м. Трутень. Вх. Лем. 391.
Братунок, -нка, м. = братанич. Вх. Лем. 394.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. Ном. № 6013. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23.
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині? Мир. Пов. II. 55.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. К. (О. 1861. III. 6). Всі земляки наші і вся Слав'янщина. Шевч. (О. 1862. III. 6).
Тлунок, -нку, м. = шлунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.