Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Зва́ння, -ня, с. 1) Званіе. Звання козацьке, а життя собацьке. 2) Въ ариѳметикѣ: наименованіе. Ме́нше, ста́рше зва́ння. Меньшее, большее наименованіе.
Зм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Смягчить. До півночі Сухобрус молився Богу за свою Марту, щоб Господь зм'якчив її серце.
Квасніти, -ні́ю, -єш, гл. Киснуть.
Острахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Теперешній, теперішній, -я, -є. 1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. 2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок.
Упустити Cм. упускати.
Учень, учня, м. Ученикъ. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. Осман, високий учень мій в рицарстві.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Чижми з острогами. Ум. чижемки.
