Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кувакання

Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУВАКАННЯ"
Бацькатися, -каюся, -єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Поздоровитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = поздоровкатися. Увійшов, не поздоровився, не привітався. Ез. V. 184.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
Уцяцьковувати, -вую, -єш, сов. в. уцяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать, украсить. Золотом вцяцьковує палати. К. Дз. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУВАКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.