Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься.
Поцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю.
