Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Дармої́жкувати, -кую, -куєш, гл. Дармоѣдничать, тунеядствовать.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Оплакати Cм. оплакувати.
Приготувати, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить. Мати йому приготує на цілий день горщок кисілю.
Скіко мѣст. = скіки.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Угріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. угрітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Согрѣваться, согрѣться, разгорячаться, разгорячиться. Угрівся я на печі.
2) Только сов. в. удариться. Долоні палали, що вгрівся ними з розмахом.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
