Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади).
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли.
Закану́дити, -дило, гл. безл. Затошнить.
Замости́ти Cм. замощувати.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи.
Прочухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Як ото трохи прочуняли і прочухались, Гоцопуп обізвався до їх.
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
Стерегтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, остерегаться. Зостаєшся сама в хаті, стережися розмовляти. Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з нами не сунула. Стережися, Петре, нарікати на Наталку.
