Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кубрик

Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУБРИК"
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Звягел. у. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. Новомирг. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Н. Вол. у. Жінка йому групко догаряє за свою худобу. Волын. г.
Догрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. догрома́дити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (сѣно).
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю. Г. Барв. 377.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Чуб. V. 890. Ум. пелюшечка. Чуб. ІІІ. 378.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219.
Повивертатися, -таємося, -єтеся, гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59.  
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий. Вх. Лем. 468.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.