Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку.
Зда́вна нар. Издавна. Люд здавна коверзує, з того лихо і плазує.
Зсушити, -шу́, -шиш, гл.
1) Высушить. Зсушу я ще трохи ягід на зіму.
2) Насушить. Невірная дружина зв'ялила, зсушила.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій.
2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. Ум. сувійчик.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.
