Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ф-

Ф- слова, начинающаяся сь буквы ф и не находящаяся ниже, Cм. на букву х, при чемъ ф = хв, а иногда х.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Ф-"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Ф-"
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.
Вихвицом нар. Вскачь. Жене коні вихвицом.
Відправа, -ви, ж. 1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Рудч. Ск. II. 47. Попи добилися копійки і за одправи принялись. Мкр. Г. 70. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Рудч. Ск. II. 31. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу. МВ. І. 16. 2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня». Гол. І. 104.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Иржавина, -ни, ж. Мѣсто со ржавой водой. Отам на луках та є иржавини, то тим і трава иржава, неїдома. Волч. у.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Підштовхнути Cм. підштовхувати.
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова Ф-.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.