Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фаґівник

Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи. Вх. Зн. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАҐІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАҐІВНИК"
Бжів, -ва, м. = чміль. Вх. Пч. І. 5.
Випарити, -ся. Cм. випарювати, -ся.
Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Дові́дати, -ся. Cм. Довідувати, -ся.
Докори́ти Cм. докоряти.
За́плішечка, -ки, ж. Ум. отъ заплішка.
Лягчи́ = лягти.
Підняток, -тку, м. = підняття. Башт. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАҐІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.