Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фарб'ярство

Фарб'ярство, -ва, с. Красильное искусство. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРБ'ЯРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРБ'ЯРСТВО"
Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся. Гліб. 89. Левиц. І. 103.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. Ном. № 13147. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Вх. Зн. 32. Потрощити на липину.
Наді́ятися, -ді́юся, -єшся, гл. Въ Лохвиц. у.: надія́тися, -дія́юся, -єшся, гл. Надѣяться. Наче ви схожі з нашим паничем, так не надіяюсь, шоб були панич. Слов. Д. Эварн.
Ощепина, -ни, ж. Въ выведенной деревянной постройкѣ каждое изъ четырехъ бревенъ, положенныхъ сверхъ стѣнъ и связанныхъ въ углахъ; на ощепинах утверждаются потолокъ и крыша. Чуб. VII. 378.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Ужів, -же́ва, -ве = вужів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРБ'ЯРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.